ПВХ труби – це синтетичні матеріали, виготовлені з полівінілхлоридної смоли, стабілізаторів, мастильних матеріалів тощо методом гарячої-екструзії. Будучи другим найбільш використовуваним синтетичним матеріалом у світі, він в основному поділяється на три типи: труби з ПВХ-U, труби з ПВХ-M і труби з ПВХ-O, з температурним діапазоном плавлення 185~205 градусів. Жорсткі труби з ПВХ займають приблизно дві-третини ринку, відрізняються стійкістю до корозії та низькою ціною, придатні для дренажу, водопостачання та транспортування хімічних рідин. Труби з ПВХ-O, міцність яких покращена завдяки технології двовісної орієнтації, були прийняті в багатьох країнах, зокрема у Великобританії та Франції, і були стандартизовані відповідно до стандарту ISO/DIS 16422-2006.
Потужність виробництва ПВХ-труб у Китаї стрімко зростає з 1990-х років, досягнувши загальної потужності 2,8 мільйона тонн у 2003 році. У 1995 році виробництво ПВХ-матеріалів у Європі досягло 5 мільйонів тонн із споживанням 5,3 мільйона тонн, з яких виробництво та споживання в Німеччині досягли 1,4 мільйона тонн. ПВХ-U труби домінують через їх стійкість до високого тиску, але стикаються з конкуренцією з ПЕ та ПП-R трубами та забороною на стабілізатори,-що містять свинець. Процес виробництва включає змішування, екструзію та інші етапи. Його застосування охоплює водопостачання та дренаж будівель, медичне обладнання та упаковку харчових продуктів. Його також можна комбінувати з бетоном для формування опорних колон.
